МОЗ спрямовує 418 млн грн на оновлення бюро судово-медичної експертизи

Міністерство охорони здоров’я України посилює реформування системи судово-медичної експертизи. Під час наради з керівниками обласних установ міністр Віктор Ляшко окреслив ключові напрями змін: від технічного переоснащення до вдосконалення процесів ідентифікації.

Фінансування та технічне дооснащення

Для виведення системи на новий рівень передбачено понад 418 млн грн. Ці кошти будуть спрямовані на:

• Лабораторне оновлення: Закупівля сучасного обладнання та комп’ютеризація бюро.
• Інфраструктурні зміни: Ремонти та модернізація приміщень.
• Енергонезалежність: Наразі мережа забезпечена генераторами на 90%, триває робота над повною автономністю.

Зберігання та логістика

Значну увагу приділено розширенню можливостей для зберігання тіл. На сьогодні в системі задіяно понад 130 рефрижераторних контейнерів. Лише у 2026 році в межах міжнародної допомоги було отримано додаткові 25 одиниць такого обладнання.

Пріоритет — точна ідентифікація

Окремим пунктом реформи є посилення процесу встановлення осіб загиблих. Система переходить до комплексного збору біометричних та ідентифікаційних даних, що включає:

1. ДНК-профілювання та стоматологічний статус.
2. Фіксацію відбитків пальців та особливих прикмет (татуювань).
3. Тісну координацію між різними відомствами для прискорення передачі тіл рідним.

Управлінські зміни

Нагадаємо, що в межах реформи обласні бюро перейшли під пряме управління МОЗ, що дозволило уніфікувати їхню роботу. При цьому установи зберігають статус окремих юридичних осіб та автономію в ухваленні рішень, а координаційним центром виступає Інститут судової медицини МОЗ.

«Наше головне завдання — забезпечити максимальну швидкість і точність у роботі, щоб родини могли якомога швидше отримати відповіді та провести поховання», — підкреслюють у міністерстві.

В Україні ідентифікували новий субваріант Omicron: що варто знати про «Цикаду»

В Україні офіційно підтверджено перший випадок інфікування новим субваріантом коронавірусу лінії Omicron — BA.3.2, який отримав назву «Цикада». Нову мутацію виявили фахівці Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) за допомогою геномного секвенування.

Походження та особливості назви

Вперше цей субваріант був помічений у листопаді 2024 року в Південній Африці. На сьогодні він поширився вже у понад 20 країнах світу. Свою специфічну назву «Цикада» вірус отримав через нетипову динаміку: періоди швидкого поширення чергуються із тривалими періодами низької активності.

Чи є привід для паніки?

За словами головного державного санітарного лікаря Ігоря Кузіна та фахівців ВООЗ, наразі ситуація виглядає наступним чином:

• Симптоматика: Клінічна картина «Цикади» не відрізняється від інших версій Omicron.
• Рівень загрози: Субваріант не має ознак підвищеного епідемічного ризику і навряд чи спричинить масштабну хвилю госпіталізацій.
• Моніторинг: Вірус перебуває під постійним наглядом медиків для вивчення його подальших мутацій.

Симптоми та діагностика

Прояви хвороби залишаються стандартними: від нежиті, кашлю та температури до втоми й головного болю. У деяких випадках можливі подразнення очей або висипання на шкірі.

Процес виявлення нових штамів в Україні чітко налагоджений:

1. Зразки відбирають у лікарнях.
2. Регіональні центри проводять ПЛР-тестування.
3. ЦГЗ здійснює остаточне генетичне дослідження для ідентифікації типу вірусу.

Захист та вакцинація

Медики наголошують, що наявні в Україні вакцини адаптовані до лінії Omicron, а отже — ефективні проти «Цикади». Вакцинація залишається єдиним надійним способом уникнути тяжких ускладнень.

Кому рекомендована ревакцинація (через 6–12 місяців):

• Особам віком 60+ та вагітним.
• Людям із хронічними хворобами або дефіцитом імунітету.
• Медикам, освітянам та військовим.