Контроль цін на ліки: 3,3 млн грн штрафів за пів року

За підсумками першого півріччя 2026 року Держпродспоживслужба підбила результати масштабної кампанії з перевірки аптечних мереж. Масштаб порушень виявився значним: у двох із трьох випадків фахівці фіксували завищення цін на лікарські засоби та медичні вироби.

Результати перевірок

Спеціалісти провели 607 перевірок (96 планових та 511 позапланових), охопивши як оптову, так і роздрібну торгівлю. Порушення законодавства про ціноутворення були зафіксовані у 406 випадках, що становить майже 67% від усіх проведених інспекцій.

Заходи впливу на порушників:

• Фінансові санкції: Застосовано адміністративно-господарських стягнень на суму 3,3 млн грн, з яких до держбюджету вже надійшло 2,66 млн грн.
• Персональна відповідальність: До адмінвідповідальності притягнуто 271 посадову особу; загальна сума накладених штрафів склала 668,1 тис. грн.
• Виправлення помилок: Видано 181 припис, що зобов’язує суб’єктів господарювання негайно усунути порушення.

Моніторинг програми «Доступні ліки»

Крім перевірок, служба веде системний ціновий моніторинг у межах державної програми «Доступні ліки». Протягом звітного періоду фахівці проаналізували 2,8 млн цінових позицій під час 17,7 тис. моніторингових візитів.

«Наша мета — не просто штрафувати, а забезпечити впевненість громадян у тому, що ціни на життєво важливі ліки формуються чесно та прозоро», — підкреслив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.

Служба продовжує посилений контроль за ринком, щоб гарантувати пацієнтам доступність медикаментів відповідно до державних регуляторних норм.

📊 Коли понад 7 тисяч лікарів говорять про кризу — чи готова держава їх почути?

В Україні презентували результати IV Національного дослідження «Медична реформа України: оцінки лікарів, виклики та перспективи розвитку». У ньому взяли участь 7 249 медичних працівників, які щодня працюють у системі охорони здоров’я.

І результати навряд чи можна назвати оптимістичними.

Лише 24,4% опитаних вважають, що медична реформа принесла позитивні зміни. Більшість або не бачить покращень, або оцінює ситуацію критично.

Ще один показовий результат — ставлення до НСЗУ. Лише 10,1% лікарів називають службу партнером. Натомість майже три чверті респондентів сприймають її насамперед як контролюючий або каральний орган. Це свідчить про глибоку кризу довіри між медичною спільнотою та інституцією, яка визначає правила фінансування системи.

Не менш тривожними є кадрові показники. 70% учасників дослідження повідомляють про гострий дефіцит лікарів і медичних сестер. Молоді фахівці дедалі частіше залишають професію або не бачать у ній майбутнього. Навантаження на тих, хто продовжує працювати, лише зростає.

У той час як лікарні говорять про недостатність фінансування, а медики — про нестачу ресурсів, держава продовжує вимагати виконання дедалі більшої кількості умов і стандартів. У багатьох закладах це породжує відчуття, що головною метою стає не підтримка системи, а контроль за її виживанням.

Медицина сьогодні потребує не чергових декларацій про успішність реформи. Вона потребує чесної розмови.

Чи відповідають тарифи реальній вартості лікування?

Чому кадрова криза лише поглиблюється?

Як забезпечити лікарні ресурсами, а не лише новими вимогами?

І найголовніше — коли лікар стане для держави партнером, а не виконавцем, який несе відповідальність за наслідки системних рішень?

Реформа не може оцінюватися лише фінансовими показниками. Її головний критерій — чи здатна система забезпечити якісну медичну допомогу пацієнтам і гідні умови роботи для тих, хто їх лікує.

💬 А як ви оцінюєте стан медичної системи сьогодні? Чи погоджуєтеся з результатами дослідження? Запрошуємо до дискусії в коментарях.

Посилання на повне дослідження тут