Нові цифрові медичні сервіси запрацюють в Україні вже в серпні

У 2026 році українську систему електронної охорони здоров’я чекає масштабне оновлення: загалом заплановано реалізувати 92 цифрові ініціативи, частину з яких запрацюють уже в серпні. Про це повідомив голова Комітету ВР з питань здоров’я нації Михайло Радуцький за підсумками засідання Офісу координації розвитку eHealth.

Ключові IT-ініціативи

Серед проєктів, які планують запустити найближчим часом:

• електронні медичні висновки для водіїв та процесів усиновлення;
• облік біоматеріалів, медичного обладнання й імплантів;
• реєстрація іноземців;
• розширення платформи eStock та персонального кабінету пацієнта.

Реформа медичної статистики

Окремий фокус спрямований на оновлення медичної статистики, адже значна частина звітності досі ведеться на папері та дублюється. Оскільки 60–70% необхідних даних уже є в ЕСОЗ, дорожня карта реформи передбачає скасування застарілих форм, затвердження єдиного цифрового стандарту збору даних та впорядкування інформації.

Кібербезпека та телемедицина

• Кіберзахист: У МОЗ створюють спеціалізований галузевий центр кібербезпеки, що складатиметься з чотирьох підсистем для моніторингу, відбиття атак та контролю доступу.
• Телемедицина: Активно розвивається дистанційна медицина. Зокрема, у межах українсько-французького проєкту Україна отримала 142 одиниці обладнання, які вже працюють у регіонах та на передовій. Парламент також ухвалив закон, що легалізував телеконсультації, теледіагностику та телереабілітацію.

Вірус Оропуш: з тропіків Амазонії до Європи

Маловідомий раніше вірус Оропуш, який тривалий час вважали локальним збудником джунглів, стрімко виходить за межі Латинської Америки. Поодинокі завізні випадки вже зафіксовані в Європі, що привертає пильну увагу міжнародних медичних організацій.

Масштаби недооціненої загрози

Нові дослідження у виданнях групи Nature свідчать, що реальна поширеність лихоманки Оропуш була катастрофічно недооціненою:

• З 1960 року в Латинській Америці та Карибському басейні на вірус перехворіли близько 9,4 мільйона людей (із них близько 5,5 мільйона — у Бразилії).
• У період епіцентру спалаху 2023–2024 років у Бразилії інфікувалося приблизно 300 тисяч осіб — це майже в 260 разів перевищує офіційну статистику підтверджених випадків.
• Кількість людей із виявленими антитілами до вірусу серед місцевого населення зросла з 11,4% до 25,7% за один рік.

Чому вірус так швидко поширюється?

Головним переносником хвороби є крихітна мошка Culicoides paraensis, яка розмножується у вологому ґрунті. Її біологічні особливості суттєво ускладнюють боротьбу:

1. Розмір: Мошка приблизно втричі менша за звичайного комара, тому вона вільно пролізає крізь стандартні сітки на вікнах.
2. Стійкість: Переносник погано піддається звичним методам дезінсекції, таким як обробка туманом чи усунення стоячої води.
3. Клімат і мутації: Зміна кліматичних умов (спека й дощі) грає на руку мошкам, а новий генетичний варіант вірусу розмножується ефективніше та частково оминає набутий імунітет.

Ситуація в Європі та нові ризики

Для Європи вірус не є ендемічним, проте глобалізація та туризм сприяють завізним випадкам. Улітку 2024 року в ЄС уперше виявили 19 таких інфекцій (зокрема в Іспанії, Італії та Німеччині), здебільшого після поїздок на Кубу. Через це Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ECDC) закликає посилювати епіднагляд і покращувати діагностику.

Окрім географії, змінюється і клінічний портрет хвороби: у 2024–2025 роках із вірусом уперше пов’язали смерті раніше здорових людей та важкі ускладнення вагітності, а також розглядають можливість статевого шляху передачі.