Останній експеримент професора Скольєра: пішов із життя видатний онколог, який випробував на собі революційні ліки проти раку

Світова медична спільнота зазнала непоправної втрати. У віці 59 років пішов із життя видатний австралійський лікар і вчений Річард Скольєр. Протягом трьох років він мужньо боровся з гліобластомою — найагресивнішою та фактично невиліковною пухлиною головного мозку. Професор Скольєр здобув всесвітнє визнання не лише завдяки своїм науковим відкриттям, а й через безпрецедентну сміливість: дізнавшись про страшний діагноз, він став першою у світі людиною, яка випробувала на собі радикально нову експериментальну терапію.

Разом із колегою, професоркою Джорджиною Лонг, Скольєр присвятив життя розробці методів імунотерапії для пацієнтів із запущеними стадіями меланоми (раку шкіри). Їхня наукова робота здійснила справжню революцію у світовій онкології: завдяки їм виживаність хворих із критичними формами меланоми злетіла зі скромних 10% до вражаючих 50%.

Стати першим пацієнтом для власної науки

Коли у 2023 році лікар сам опинився на місці пацієнта з прогнозом життя менше ніж один рік, він наввідріз відмовився від стандартного паліативного протоколу. Скольєр вирішив адаптувати свої напрацювання з лікування меланоми для боротьби з раком мозку.

Його унікальний лікувальний курс складався з кількох надважких етапів:

• Доопераційна імунотерапія: Він став першим в історії пацієнтом із гліобластомою, якому ввели комбінацію імунопрепаратів ще до хірургічного видалення пухлини, щоб активувати захисні сили організму всередині черепної коробки.
• Персоналізована вакцина: Для нього розробили індивідуальну сироватку, створену на основі генетичного профілю саме його мутованих клітин.

Попри те, що повністю подолати хворобу не вдалося, експеримент повністю виправдав себе: пухлина відступила на довший термін, ніж очікували лікарі, а МРТ-знімки зафіксували потужну імунну відповідь безпосередньо в тканинах мозку. Сміливий крок Скольєра не був марним — його терапевтичний протокол уже став основою для запуску масштабних клінічних випробувань у Сполучених Штатах.

«Мені не вкладалося в голові просто прийняти неминучу смерть і нічого не спробувати. Це невиліковний рак? Та до біса це!», — згадував свої емоції вчений в інтерв’ю 2024 року.

Прощальне послання людству

У Скольєра залишилися кохана дружина Кеті та троє дітей. Перед смертю професор підготував зворушливий відкритий лист, у якому подякував родині за цілодобову підтримку й оптимізм, а також закликав світові уряди та колег-науковців у жодному разі не зупинятися.

«Я хотів продовжувати робити внесок навіть у найтемнішу годину. Ми можемо і повинні продовжувати розширювати межі, щоб рухати сферу лікування раку вперед», — наголосив Річард Скольєр у своєму останньому посланні.

Науковці створили клітинний пластир, що прискорює загоєння хронічних ран

Хронічні рани є серйозною медичною проблемою, оскільки в зону ураження важко стабільно постачати імунні сигнали (цитокіни) для відновлення тканин — за звичайних умов вони швидко руйнуються. Для розв’язання цієї проблеми біоінженери з Університету Райса (США) розробили інноваційний пластир-«біофабрику», який безперервно виробляє терапевтичні білки безпосередньо у місці пошкодження. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Biomedical Engineering.

Основою технології є капсули з модифікованими клітинами людини (ARPE-19), які запрограмовані виділяти специфічні цитокіни (IL-10, IL-12 та TGF-β), що відповідають за регенерацію та контроль запалення. Клітини розміщені всередині біосумісної гідрогелевої матриці: вона вільно пропускає поживні речовини й лікувальні білки назовні, але надійно захищає самі клітини від атаки імунної системи пацієнта.

Результати тестів та механізм дії

Ефективність «живого пластиру» успішно підтвердили у доклінічних випробуваннях на гризунах та свинях:

• Прискорення регенерації: Безперервне локальне постачання сигнальних молекул суттєво пришвидшило закриття та загоєння глибоких ран порівняно зі стандартними методами.
• Генетична активація: Генетичний аналіз (RNA-sequencing) тканин підтвердив, що пластир активує природні процеси відновлення організму, запускаючи скоординовану роботу генів, відповідальних за оновлення шкіри.

Перспективи технології

Платформа є модульною: клітини всередині матриці можна налаштувати на виробництво будь-яких комбінацій білків чи факторів росту залежно від типу травми. У майбутньому автори планують додати до системи елементи біоелектроніки та оптогенетичний контроль, що дозволить керувати інтенсивністю виділення ліків у режимі реального часу за допомогою світлових сигналів. Крім того, концепцію локальних «клітинних фабрик» планують адаптувати для лікування інших системних захворювань, де необхідна точкова білкова терапія.

«Цей підхід дозволяє підтримувати постійну концентрацію лікувальних молекул там, де вони найбільше потрібні, змушуючи тіло максимально ефективно заліковувати рани», — зазначають автори проєкту.